Стоїть Пречиста Діва при дорозі,
благословляє, сон полеглих стереже,
схилилась, а на з мармуру підлогу
дощ чи роса із неба упаде.
А може то були не роси:
від дощів капличка захистить,
а може на букети і вазони
сльоза небесна прилетить?
Віддалік похилена статуя-мати,
сумна, бо проводжа свого солдата,
стела мармурова, де прізвищ ряд,
односельчан, що полягли у боях.
А зліва прізвищ незнайомих
карбований великий ряд,
що у 1944 село звільняли,
і їх останки тут лежать.
Звання, прізвища які різні!
Рядові, сержанти і два лейтенанти,
а нижче прізвища односельчан,
які загинули на тій війні в боях.
Фотографія автора.
08.2015.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603160
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603139
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.08.2015
автор: Светлана Борщ