Ніколаус Лєнау
(1802-1850)
Три цига́на
Плівся і мучився мій шарабан
В голій піщаній пустині,
Раптом аж трьох я побачив цига́н
Під придорожній осиці.
Перший на скрипці осяяний грав,
Пізнім вечірнім багрянцем,
Сам лиш для себе наярював знав,
Тішачись вогненним танцем.
Поряд з ним другий сидів з чубуком,
Мовчки курив у спокої,
Радий, немов слідкував за димком –
В щасті й насназі людської.
Третій в своє задоволення спав
На довгожданім привалі.
Вітер на струнах цимбал йому грав,
Серце видіння кохало.
Всіх в кольоровім ганчір'ї взнаєш,
Мов би в вінці і порфіру.
Кожним робилося гордо своє
З викликом Богу і миру.
Тричі спізнав, як це щастя забрать,
Вирватись серцем на волю.
Як це проспать, прокурити й програть
Тричі ганебную долю.
Довго – вже тьма на рівнину лягла –
Марились все три цига́на:
Мали волосся чорніш, ніж смола,
Й лиця їх в колір шафрану.
29.08.2015р.
Авторський переклад Променистого Менестреля на українську мову з російського перекладу Вільгельма Левіка, стор.402
Книга: Евгений Витковский "Строфы века – 2"
Антология мировой поэзии
в русских переводах XX века
Издательство Полифакт, Москва,1998г.,1186стр.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603007
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2015
автор: Променистий менестрель