***

[i]Як  добре  в  старім,  ріднім  місті,
Там  вже  –  нема  мене…
Лиш  осінь  в  золотавім  листі,
Знов  зваблює  тебе…

Як  гарно,  ці  дощу  краплини,
На  склі,  лишають  слід…
І  сповідь  кожної  години,
До  нових  сотень  літ…

Як  дивно  вітер  лист  багряний,
До  танку  заклика…
А  промінь  сонця  золотавий,
Відбивається  від  скла…
[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602782
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.08.2015
автор: Валерій Кець