вирішив написати вірш
абсолютно позбавлений змісту
в якому не буде ні рими
ні розміру
ані чорта́
звичайний набір дивних слів
що просто у голову лізли
а вилізли із голови
і підозрюю
що не спроста
чотири великих сенсеї
а може п'ять
(їм завжди було важко
порахувати свою кількість
після того
як зметикували на трьох)
обговорювали долю десятьох
із десятьох десятків
і визначали
у кого із них
є шлях
у
майбутні
сенсеї
у першого сенсея була
одна куля
і на кого б він її не спрямовував
вона завжди показувала дулю
адже у її склі
ніколи й нічого не відображалося
окрім скляних очей
із
десятьма
віями.
у другого сенсея
було дві руки
і записник з хіромантії
який він ховав у мантії
зрештою як і руки
на яких були намальовані
лінії долі
у кількості десяти штук
можна і не дивитися
далі
своїх
рук
у третього сенсея
було три жінки
у кожної з них
було три коханці
тричі на день
удень
увечері
вранці
а сенсей
був десятий
четвертий і п'ятий сенсеї
якщо вони і були
історія про них вже забула
і не згадає
як і про інших
дев'ять
десятків
вона не згадає
і про майбутнього сенсея
тому що його не буде
але майбутньому бути
не зважаючи на те
що цей світ
належить
сенсеям
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602757
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.08.2015
автор: Олександр Яворський