1
відроди мій загублений спокій,
вгамуй бентежну тривогу,
зупини неминучий докір
мого ще сумління живого.
2
простягни мені свої руки,
обігрій холодні долоні,
звілини від нещадної муки
стань сонцем на сіраму фоні.
покажи мені шлях,
що звільнить з безодні
не лишай мене
на самоті сьогодні,
а завтра я:
стану твоїм світлом
пронесусь над тобою
теплим весняним вітром
проллюсь над тобою
кришталевою водою
...
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60275
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.02.2008
автор: pan_v