Мій брат помер. Лежить у домовині.
Не встане вже, не пустить пари з уст.
На сході рідно-краю, не в чужині,
Мов лист звалився під затвору хруст.
Мій брат помер. Ми ж всі брати і сестри,
Хто торував до волі й долі шлях.
Вінки, вогні, медалі та оркестри
Того не вернуть, хто вже в небесах.
Мій брат помер. Хто право дав вбивати,
Кроїти світ, вершити самосуд?!
Немов причинна, ходить полем мати.
Господь готує кару для іуд.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602673
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)