О, друзі ви мої,
зірок споглядачі.
То Місяць повний,
то на відпочинок знову...
Зі мною ви
і денно і вночі –
відсіюємо плевели з полови...
І очі в вас ясні,
як сонечко у рань –
ласкаве,
що сопілочка співає...
Душа стає,
як на вікні герань, –
святковий настрій з вами тут, витає...
Як дні життя летять,
короткі, що ця мить –
ось осінь вже хлюпоче
і палає...
А серденько
частіше все щемить –
онуків в перший клас випроводжаєш...
О, друзі ви мої –
гніздо лелече тінню,
це колесо життя
безповоротне...
Прошу за вас
Небесну Берегиню,
щоб зберегла, так літ – хоча б до сотні...
28.08.2015р.
УСПІННЯ ПРИСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602641
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2015
автор: Променистий менестрель