Впали абрикоси у траву зелену
Аромат розлили по подвір'ю всім
І котились сонця, мов по гобелені,
У ранковій свіжій вимившись росі.
Я беру на руки ніжні помаранчі
І тепло їх чую та солодкий смак
А вони сховавшись у долонях плачуть
Ніжно зашарівшись, мов малий хлопчак.
І звільнившись, віти, від тяжкої ноші
Піднялись угору до самих хмарин
А плоди яскраві, всі добірні й гожі
Далі б покотились – не пускає тин.
Град багряний сипле без кінця і краю
Та оця «негода» в тему дітворі
І відкритим серцем радо зустрічають
Зорепад фруктовий в нашому дворі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602567
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2015
автор: Віталій Поплавський