Я знову піду по вулиці тихій,
Вночі там майже нікого нема.
Вдягну куртку, бо дме сильний вітер
І просто побуду трохи сама.
Мрійливо ходитиму невтомно всю ніч.
Зберусь із думками, згадаю усе…
Послухаю вітер,що так і шумить,
Відчую присмак ночі, що врятувала мене.
Крапля до краплі ,починається дощ
На вулиці стає доволі тихо.
Він ніби хоче сказати щось,
Та чути лиш дзвін води і заліза…
Вже ранок. Ночі майже не було.
Небо стає яскравим і сонце пекельно горить.
На згадку про ніч лишається вітер
І люди ,що так поспішають кудись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602283
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2015
автор: Maruna SV