Скажи весна, чим завинив перед тобою,
Якою стежкою й куди тепер іти,
Не зустрічалися щоб спогади юрбою,
Порушуючи тугу самоти.
Скажи весна – навіщо серце краєш,
Даруючи забуті почуття.
Та врешті решт яке ти право маєш,
З минулого сміятись каяття…
Але весна мовчить, бо їй не має діла,
До самокатування і образ.
Та й не одна весна так пролетіла,
І все повториться, у котрий уже раз…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602071
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.08.2015
автор: stroi