[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bnM0A_xWaTY
[/youtube]
Хлюпочуться у річці промінці.
Це сонечка грайливі сини й дочки,
Що усмішку створили на лиці,
Грайливо упірнувши, в мої очки.
Від сміху покотилася сльоза
І впала на гарячу твою руку.
Відлунням прокотилась десь гроза...
Затихло все... Не чути ані звуку.
Відчувши ніжний подих вітерця,
І серце стрепенулось, ніби пташка.
Твій погляд доторкнувся до лиця...
Тепер вже не зітхалось дуже важко.
Пора осіння з літом вперемішку,
Приносить нам бува гіркі плоди,
А іноді приємну лиш усмішку,
І залиша у серці радісні сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601952
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2015
автор: Н-А-Д-І-Я