А час йшов. Грала доля в шахи,
Здавала людям, нову колоду карт.
На весні, повертались птахи,
В когось фініш був, а в когось тільки старт…
Час йшов та тасувалася колода,
Дарувались нові ролі, в грі.
Та знов вчорашня, забувалась мода,
Й на світанку, гасли ліхтарі…
Час йшов і випадала карта –
Тобі в дарунок, нове падіння й зліт.
Та в цій грі, буде – не до жарту,
Бо в цій грі, лише тебе – чекає світ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601853
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: Осінній Вальс