Ох, як швидко час біжить
Вже біліють скроні.
Знову соком із беріз вимиті долоні
Відшуміло, відгуло, і сніги розтали
І років, як не було, десь роки пропали…
Заблукали у весні, в зіллі молодому,
Надвечір’я, а роки не спішать додому.
Зап’яніли, зацвіли у весни в гостині
Вже і осінь, а роки у весни і нині…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2015
автор: Тетяна Акименко