Ген, соловейко в лузі заспівав!
Побіг струмок від джерела.
На сонці так і вигравав,
Журчав собі якісь слова...
Блукав струмочок поміж трав,
З каміння створював пороги.
Ніхто до нього справ не мав,
Ніхто не знав його дороги.
Журчав і біг вперед струмок.
Невпинно змінювались дні і ночі.
З'являлись і зникали тисячі думок
У тих, хто думати охочий.
Дорога у струмочка не близька,
Та вже за горизонтом видно море..
Гучніше зажурчала пісенька струмка,
Коли з'єднались води їх прозорі...
[i][color="#1014e8"]Мораль у твору цього ось така:
Якщо у тебе є мета і ціль,
Скоріше бери приклад із струмка -
Знайди до неї шлях із нівідкіль![/color][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601844
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: *Кассіопея*