тулимо пальці до вуст - мовчки
свистом вітрів - говоримо - між
(чуєш? )
нас малювало сонце,
нас викарбовували річки
(хто ти на дотик?)
ти мені - спомин
глибший, ніж шрам на руці
вже підборіддям стікає літо
в стані прикутості, в лоні трави
з хмар вирізаю дорожні маршрути
(бачиш?)
ми їдемо, щоб кимось бути
поза відбитком в землі
ти мені станеш на роздоріжжі,
руки розвівши - іди,
бо назад
вітер не дме, течія не вертає
нами дорога встеляється далі
дихати
дихати
йти
24.08.15, Коломия
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2015
автор: Іванна Шкромида