Верба в гіллі гойдає пташку ранню,
як в сіру сукню , одягнулася в туман.
-Вербо , не вір, бо я тебе обманю,-
їй шепче вітер, обіймаючи за стан.
Колише річка сни сумні й веселі,
які стомились, повернувшись від людей.
Біліють в пагорбі сільські оселі-
перше проміння відкриває новий день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601787
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.08.2015
автор: Онофрійчук Наталя