Усі закони писані людьми,
І помилитись може кожний,
Та тільки правда...відсіч голови,
Брехнею криють ті ж закони.
*******
Чи ми до всього звикли...
Чи просто,це якийсь гіпноз?
Над нами дико всі регочуть...
А мільйонери повняться в сніпок.
********
Все зболине болить,звикаєш,
Нагноєне, прорве верха...
А мій народ,живе у болях
Ніяк не зірве черяка!...
********
Дивуюся!...
Яке важке переїдання,
Це ви, мужі державні,
Як не поїли досі,бджоли вас.
********
Ходили степами,ланами
І бандуристи,сліпі...
Шукали взріти правду,
Шукаєм до цих пір.
*********
Росли хліба,лягли покоси,
Були млини і вітряки,
Стерня колола пяти,
Колюча в полі і тепер.
********
Були боги,любили владу,
Губили трони за взірець,
Залишились лишень легенди,
і досі ні один ще не воскрес!.
*******
Ніхто нікому і нізащо,
Не ступить крісло,що вросло.
На лан,в полову,щоб кусало,
а чи захоче хліба в унісон?.
********
Як вміти не любити народ,
Щоб з нього видавити сік?
Напившись його до схочу,
Почати гризти вже кістки.
*******
Країна в нас з чудес чудна.
Все можна говорити,
Свобода в ній незаміжня,
За нею можуть ув"язнити.
*********
Сьогодні у законів варьєте,
Оголені і мантії і вирок...
Звучить зафінішний оркестр,
А завтра вже лізгінка по обіді.
**********
Хтось визначив, добро і зло
А хтось закони й суддів...
Та краще їх і не було,
Як вся брехня повсюди.
**********
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601511
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2015
автор: Плискас Нина