А може, відрубати цей шматок,
Що зруйнували покидьки ті хтиві?
Нехай удавиться той дід Піхто…
Е ні, це буде вже не справедливо.
Хай знає, суко, не менеться це,
Та і не тільки це, а кожен злочин.
За нашу греблю гад не перескоче,
І він, таки, удавиться, козел.
Й раніш не можна було пробачать,
І бити, бити по руках сволоту,
Що вивертала в світу на очах
Свою неперетравлену блювоту.
А головне, щоб пам’ятали люди,
Неможна загрібати не своє,
Бо залишати злочини, як є,
Безкарне злОдійство і далі буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601288
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.08.2015
автор: kanan