Слід
Окраєць неба загорілий
дививсь на тінь в тій стороні,
де зрання виринув так сміло
у тім же зорянім вогні:
" Все бігаю по тій стежині
незмінно вже мільярди літ,
по терниках і по ожині,
плоди дозрілі – труд мій,... слід..."
21.08.2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601237
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.08.2015
автор: Променистий менестрель