Пірнаю в ніч і очі закриваю,
І знов політ зриває в далечінь,
Туди, де в небі зорі засинають,
А ти ж летиш за мною наче тінь.
Знов прохолода темряви скувала
У клітку всі мої терпкі думки,
Та ненадовго... Серце застрибало,
І знов заколють в ньому ті голки...
І стисло в грудях, знову сподівання,
А в серці розриває на шматки
Останній клаптик щирого кохання,
Яким просякнуті закреслені рядки.
Замовкло все, шепоче тільки тиша,
І ти приходиш в образах нічних...
І знову спокій душу позалишив,
І знов думки, і знов я серед них.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2015
автор: Helge Faust