[i]Тихо! Не смійся,
страхом розбийся -
лихо не спить...
День зачаївся,
в кро́ві умився!
Знову болить...
Скільки ще світу
треба спалити,
щоби спинивсь?!
Спраглий, бездомний,
влади голодний...
Совість, вернись!
Хай стрепенеться,
серця торкнеться
голос плачу́.
Скільки ще, кате,
треба волати
в душу пусту?!
Справді, не знаєш?
(..пи́ху здіймаєш...)
Лялька і ти!
Думаєш, сильний?
Віриш, що вільний!..
..спробуй піти, -
смикне мотузка,
злоби цей згусток
лопне умить!
..Їх не здивує!
Їх не хвилює
твоє "болить"...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601034
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.08.2015
автор: Мар’я Гафінець