В тяжку хвилину ти вже знаєш,
Що за слова свої себе ти покараєш.
За біль що в середині все зростає,
Впадеш на дно,хоч з часом,він тебе все залишає.
Придумай світ свій,та в ньому залишись,
До правди тихо та невтомно підкрадись.
І не кажи,що не під силу взяти небо,
Для посмішки,лише воно для тебе треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600932
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 20.08.2015
автор: Дана Креп