Жовтіє поле у колоссі,
Волошки синьо - голубі.
А я люблю тебе ще й досі,
Палким коханням як тоді...
Ступаєм стежкою любові,
Моя рука в твоїй руці.
Птахи пісень співають знову,
Лишивсь цілунок на щоці.
А серце б'ється, чуєш б'ється
І ладне вирватись з грудей.
То є насправді, не здається,
Я не боюсь чужих очей.
Передімною твої очі,
Як ті волошки голубі.
Я ними марю цілі ночі,
Свою любов несу тобі.
Нехай в морози тебе гріє,
Оберігає від біди.
І душу хай твою леліє,
Бо найдорожчий в мене ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.08.2015
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)