Тільки сонечко зійде, довкілля скрізь засяє,
І в красоті заграє оцей казковий світ.
І серце мимоволі забитись заставляє,
Трава квітуча, тими, крапельками із віт.
Дихне теплом промінчик, і оживають крильця,
Із квіточки на квітку метелик полетить.
Тонка така душа в верх підійме вітрильця,
І аж злине до небес у цю прекрасну мить.
І йокнеться серденьку, заб’ється швидше в груди,
У травах хтось озветься весело дзень – дзелень,
І хочеться кричати довкола гляньте люди,
Який сьогодні добрий, який щасливий день.
2015р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600576
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.08.2015
автор: Василь Надвірнянський