напиши мені про те, як ти один на один з вітром, не згадувала мої скроні.
як я став твоїм старим Сіменсом, а ти в руці вже давно тримаєш новий Іphone,
і кожен погляд в мою сторону, лише біль у шиї.
напиши в своєму блокноті, що сказати так і не зуміла.
наприклад, ту таку тяжку для тебе букву "р",
історію про хмарочоси та те, що ти знала пілотів тих літаків.
намалюй юнаків, які збирали в кишені гроші, що падали з сумок грабіжників банку.
намалюй мене, як першу цигарку зранку, чи останню каву перед сном.
напиши на стінах чужого будинку, чорною фарбою "go on" і прохай зупинитись.
прохай ніколи більше не зустрічатись, не молитись тим нікудишнім Богам.
прохай вірити лише нам,
котрих чомусь ніколи не буде.
поясни мені.
чому якщо вірші, то є кулі, я не зміг пристрілити нас обох?
чому якщо час не лягає спати, ми живемо минулим?
чому якщо чиста любов, то тільки Дісней?
чому я старенький Сіменс, а хтось Iphone?
чому якщо вітер гуляє по скроні, ти не згадуєш мене?
because. it's. so. wrong.
#rkurbatow
http://vk.com/rost_i
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.08.2015
автор: Ростислав Курбатов