Люди женуться тепер всі за модою.
Мода сучасності - біль і брехня.
Ця мода бореться із погодою:
Совістю, правдою кожного дня.
Зачіски голови всім одурманили:
В'ївся у мозок журби волосок.
Радіо "ненависть" притарабанили,
В скронях тепер все чужий голосок.
Ще й карнавал безперервний, як казка
Матінко рідна? Як всіх впізнати?
Душі заховані щільно під маски
Так, що розгубиться рідная мати.
Мода носити не біле, а сіре.
Масою бути все ж легше, авжеш.
Друже, у світлому, личенько щиреє,
Ти тут й секунди не проживеш.
Мода така. Що поробиш? Коритися?
Краще за течією пливти?
Сильні ще є, та не здатні вже битися.
Їм, старомодним, живими б втекти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600496
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.08.2015
автор: Олександра Бабич