Ген у вирій,за обрій далеко-далеко
Наше літо квітуче забрали лелеки.
І на коси упали нам сивії роси,
Це вже осінь життєва прийшла,уже осінь.
Тільки в серце своє не впускаймо її,
Хай ще довго витьохкують там солов"ї.
Хоч невтомної праці дозріли плоди,
Кожен з нас почувається ще молодим.
І зоров"я підводить,не ті уже сили
Та добра і снаги джерело не зміліло,
А нестримним потоком біжить і біжить,
Творчих задумів - море.То ж будемо жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600230
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський