Симфонії моря, мелодії вітру,
поезію щастя відкрили в мені.
Відроджена в хвилях, зігрітая сонцем,
я посмішку ніжну дарую тобі.
Твій дотик і сила, твій подих і ніжність,
твій сум відчуваю як власний, як свій.
Відпущу думки поза купчасті хмари,
хоч трішки побуду в полоні у мрій.
Закохана в небо, закохана в тишу,
закохана в тебе...й не вірю у це...
Боюсь, що прокинусь і раптом почую:
"Ти геть божевільна!!!"- прямо в лице.
Так важко змінити життя...так непросто
стояти на перехресті доріг.
Я скільки потрібно тебе зачекаю...
І прийдеш, я знаю, на мій ти поріг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.08.2015
автор: Юлія Сніжна