Пелюсток один за одним опадає,
З тієї рози, що мені не дарував,
На кохання в мене більше сил немає,
Здається, що його коваль накував.
Так хочеться взлетіти над землею,
Забути, що існує осінь золота,
Бо ти прийшов у серце разом з нею,
...але пробач! Іти мені уже пора...
...піду у даль, де мене ніхто незнає,
Туди, де не живуть слова твої,
Десь там, де за обрієм лунає,
Чудесний кохання небоспів.
Візьму собою лише ноти,
Які колись подарували небо і дощі,
Щоб змогла мелодію відчути,
Отих опалих пелюсток душі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60011
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.02.2008
автор: душа