Сто років самотності

Правда  -  це  таблетка
гірка  і  не  приємна  на  смак.
Та  робить  краще,
тому  ковтай
інакше  брехливий  одинак.

Кохання,  яке  не  взаємне
це  самий  солоний  цукор,
і  взагалі  воно  -  це  батіг.
Але  хочеш  кохати,
вмій  терпіти.

Життя,  а  не  тільки  ранок,
добрим  не  буває.
Воно  -  криниця  з  брудною  
водою.
Та  щоб  жити,
треба  пити.

І  ось  людина  така,
побита  коханням,
отравленна  життям
і  не  хоче  приймати  правду,
настільки  самотня  що  
рід  Буендія*  їй  співчува.



*Рід  Буендія  -  сімейство,  члени  якого  були  головними  героями  книги  Г.Г.  Маркеса  "Сто  років  самотності"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600052
Рубрика: Верлібр
дата надходження 16.08.2015
автор: Руслан Бродський