Коли я кричу- ріжу загостреним краєм.
Я, як богиня хаосу, щоразу пронизую болем.
І пізно зітхати, пізно порівнювати пекло із Раєм.
І кожне зусилля і щастя твоє, насправді є горем.
Я хочу на берег піти, де сонце поринуло в море,
Де хвилі морські б'ються в камінь-споруду, зведену віком.
Я хочу до тебе лиш, спокій-зоре,
Розпочавши всій шлях там, де сонце поринуло в море.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599915
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 15.08.2015
автор: Дана Креп