Ти знаєш що словом, можна зробити рану не тільки болючу, а ще й смертельну,
Не зрозумівши причину гніву свого.
Рятує тебе лиш думка про душу нікчемну,
Яка пробачає, щоразу наступивши на скло.
Й не схаменутись тобі, бо вже пізно ставати хорошим.
Вже давно пройшов час, коли все на долонях розкрито.
Не обертайся назад. Світ був моторошний.
Все що ти не помітив- це скло, однак вже розбите.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599913
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 15.08.2015
автор: Дана Креп