"Мабуть , вона ніколи не любила... "
Мабуть, вона ніколи не любила...
Була завжди безжалісна й сумна,
Водночас добра й нескінченно мила.
Світило їй не сонце, а луна!
І як не дивно, навіть наодинці,
Їй відкривались безлічі дверей.
Тримала таємниці, десь у скринці,
Подалі, від спокусливих людей.
Мабуть, вона нікого не любила...
За себе лиш трималась без вагань.
Лиш гордістю своєю всіх манила,
І в цьому не потрібно їй змагань!
Коли вже серцю непотрібні крила,
І в самоті не витримати й дня.
Згадала, що ніколи не любила...
Та в цьому і була її брехня.
Автор: Валерія Скубій
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2015
автор: Валерія Скубій