Зник туман

(По  мотивам  М.  Ю.  Лермонтова).  

Зник  туман.  Один  я  на  дорозі.  
Ніч,  краса  і  Божа  благодать.  
Не  дивлюсь  в  минуле,  бо  не  в  змозі.  
А  зірки  співають  і  дзвенять.  

Ні,  не  жаль  минулого  нітрохи,  
І  чекати  нічого  мені.  
Хочу,  щоб  настали  воля  й  спокій,  
А  таке  можливо  лиш  у  сні.  

Та  не  у  важкому  сні  могили,  
Хочеться  навіки  так  заснуть,  
Щоб  дрімали  ще  наснага  й  сила,  
І  зоря  щоб  осявала  путь,  

Щоб  чарівний,  ніжний  і  прекрасний  
Голос  про  любов  мені  співав,  
Вічний  дуб  –  зелений  темний  красень  –  
Дивну  прохолоду  навівав.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599779
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.08.2015
автор: ullad1