Простяг над світом руки скупердяй,
Якого всі вважають філантропом,
Хоч він, насправді – злодій і глитай,
Бо всі держави обложив оброком.
Всі уряди – запроданці його,
Підкуплені, бо дуже люблять гроші.
Сини Іуди, всі – до одного,
Мерзотники і виродки хороші.
Коли ж порядний з’явиться між них,
Затопчуть, вб’ють чи заженуть у злидні -
Щоб їм не заважав у справах злих
Та не розкрив всі їх діла огидні.
Тому й народи тяжко так живуть:
Працюють, мруть, хворіють, голодують –
Бо ж їм із рабства вийти не дають,
А все нові кайдани продукують.
Нові хвороби, ціни на житло,
Постійні кризи, беззаконня, війни –
Все це майструє те скупе мурло,
Щоб знищувати людство безнадійно.
Воно ж того не знає, що Господь
Для всіх людей все має у достатку:
Лиш треба скупердяйство побороть
І визнати народам правду-матку.
І от дивіться: тяжко вам чи ні
Позбавитись від того скупердяйства?
А ще від лицемірства та брехні,
Від фальшу та пустого краснобайства.
Усе це має кожен із людей -
Потрібно тільки пильно придивитись,
Розгледіти змію біля грудей,
Що звикла смачно так під серцем грітись.
Тож киньте вже гадюку у вогонь,
Та з жабою рішуче розпрощайтесь,
Бо досить лити воду із долонь
На млин того скупця. Гей, не вагайтесь!
Бо новий світ вже стукає в вікно –
От-от, либонь, повибиває шибки:
Господь почав вже чистити гумно,
А плугатар ріллю вже рве на скибки!
Спішіть скоріш, лукаві бо часи:
Не встигнете отямитись – вже й ранок!
І в світлі світанкової краси
Епоха ПРАВДИ зійде на ваш ґанок.
14.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599698
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 14.08.2015
автор: ПВО