Кімната – сцена двох акторів
Він і вона зійшлися в двобої
І брехня всіх марок і фасонів
Гірким присмаком звучить у передмові
Вона механічно, мов робот його обіймає
І ледь торкнеться за звичкою щоки
На ланцюзі кохання давно вже не тримає
І на пусту фабулу втрачаються роки
А він слова занадто пишні повторює невпинно
Він їх в книжках столітніх відшукав
І,як вперше, посміхається невинно
Ніби з янголами разом на вірність присягав
І ось вистава на фінішній прямій
Він попрощається, старе пальто одягне змучене дощами
Він дарував море щастя цій жінці чужій
А вона вбачала лиш крихітні грами
© Леся Приліпко-Руснак, 11.08.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2015
автор: Леся Приліпко-Руснак