Вставай, Україно, підіймись!

Вставай  Україно,  підіймись!
Тут,  на  площі  нас  більше,  ніж  вчора.
Тут  твої  закривавлені,  вільні,  брати  -
Твої  дочки  й  сини.

Вставай  Україно,  підіймись!
І  зітри  зі  свого  лиця  тих,  хто  в  чорних  мундирах  з  щитами.
Тебе  душать  й  калічать  вони,
Залишають  у  серці  твоїм
Людські  сліди  криваві.
Зітри  їх  разом  з  тими  слідами!

Вставай  Україно  і  стій!
А  ми  будемо  стояти  з  тобою,
Захищати  твою  душу  і  серце
Від  дощів  і  вітрів,  і  тих,
Хто  в  чорних  мундирах  з  щитами.

Так  хочеться  бачити  світлі  стрічки
На  всіх  будинках  і  хатах.
Але  мусимо  в'язати  кольору  тих,
Як  мундири  з  щитами.

1.12.2013р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599680
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.08.2015
автор: Громовиця