Святості й Гріху Творіння

Душа  то  зачинена  скринька
Заповітних  мрій  і  надій,
Міцна  загрубіла  шкоринка,
Що  рятує  від  помилкових  дій.

Душа  то  океан  пролитих  сліз,
Переповнена  чаша  терпіння,
Шумний  перон  для  валіз,
Де  в  черзі  чекає  сумління.

Душа  то  святості  й  гріху  творіння,
Місце,  де  приборкуємо  злість.
Ненависті  й  любові  сплетіння,
Де  сумнів  частий  гість.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599620
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2015
автор: *Марічка*