Рем на сонечку втомився,
Рити ямку заходився.
Щоб відчути прохолоду,
Окопався біля глоду.
Доки нірку гарну вирив,
Пил підняв, зробився сірим.
Ліг у затінку, дрімає,
Лише очі виглядають.
У садок зайшла Марічка
По смородину й порічки
Й миттю вибігла із криком:
"Звір в кущах сидить великий,
Із гострющими зубами,
Очі світяться вогнями,
Чорний, злий і волохатий
Ягід не дає збирати".
Всі на шум цей позбігались,
Бо страшенно полякались.
Тато взяв у домі швабру,
Щоб прогнати чупакабру.
Листя глоду відгорнули,
І тоді лише збагнули,
Рем - страшний цей звір кудлатий
Ліг в садку відпочивати.
Мила цуцика Марічка,
Стала чорною водичка -
Пес отримав в нагороду
Чисті лапки й прохолоду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599600
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2015
автор: Серафима Пант