Це історія не унікальна. Це історія про мене. Менш приваблива для когось, та все ж від серця.
Все почалось давним-давно, опісля покоління джинс 97-го
За вікном щось холодно гуло, зима була за рогом
Мати розповідала історію уже вкотрий раз про народження
А я мінливо завжди споглядав за жіночими емоціями
З неї почалось моє життя, моя мелодія, моє перше "Хоцю!"
(сам того не розуміючи, ставав казуальним клоуном)
Й мене треба було кормити груддю або чарувати голосом
І от одного вечора за звичайних кілька нот я попав до 95-го
(З посмішкою як Чеширський Кіт я зазирнув в казку)
— Знаєш, синку! Ти найдорожче що в мене є!
Й колись ти зрозумієш, що світ намальований для тебе
Ти підростеш й узнаєш, що існують найвеличніші міста
Покинеш мене, першим рейсом, а я не буду проти цього
Тобою керуватиме багатство знань та незримих бажань
Й одного разу ти зрозумієш що ти коваль всього що мав
А я просто твоя мати, буду завжди в самотньому місці
Скільки б ти дурниць не робив, куда б не тікав — Я з тобою!
— Знаєш, синку! Життя вабить та маніпулює!
І тут нічого дивного. Ми в світі не кращі паперових літачків
Летимо щоб летіти й одного разу просто можем опуститись
І хоч таким світ є. Ми зробим так щоб знову отримати крила
Нас тепер двоє.І ще батько твій який обіцяв гори здвинути
— Дурниці я плету. Моє ти золотко! Мій любий синочку!
Все буде добре.В світі є замальовки і я куплю тобі акварелі
Все буде ніжно.В світі є ще любов яка не дасть тобі згинути
Така класика жанру. Ти пройдеш. Неодмінно та невгамовно
Між іншим існують люди так звані ювеліри які дечим зайняті
Через деякий час ти мовиш про кохання та щире доручення
І рівно в 15.00 ти зробиш щасливою її. Одягнеш перстень...
Literary_persona ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599097
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 11.08.2015
автор: literary_persona