Гудок, гудок і ще один гудок,
У луні виклику загублено терпіння,
Аж раптом надоїдливий так звук,
Обірвано... І серце б’є з тремтінням,
І радість чути полонила все,
А в трубці рідний безкінечно голос:
«Привіт! Ти як? Я скучила уже…», -
І щось похоже, й час завмер надовго,
Лиш чути шепіт та твоє дихання,
Мій стукіт в грудях вже сорочку рве,
А ти щебечеш піснею кохання,
Воркуєш лагідно й зворушливо про те,
Як порожньо тобі, десь там без мене
І чуєш в відповідь пронизливі слова,
У них любов із ніжністю напевно,
Чудесним чином якось заплелась…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ