Я візьму зі столу твій зошит…

Я  візьму  зі  столу  твій  зошит,
Перечитаю  я  до  дірок  його.
Сто  "люблю  тебе"  за  хвилину
Було  написано  не  для  мене.

Я  побажала  б  щастя  вам,  але  гірко.
Багато  зла  назбиралося  в  серці.
Хоч  і  на  відстані  ви,  та  зрозуміло:
Тоненька  нитка  між  вами  не  порветься.

Я  заберу  твій  зошит  до  себе.
Я  заховаю  його  глибоко  в  серці.
Хоч  ці  слова  мене  не  стосуються,
З  них  виросте  дерево  щастя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2015
автор: Громовиця