[b][color="#1100ff"]Не відпущу я враз свого літа,
Аж до морозів.
Позакладаю у пам'ять квіти
й сліди ніжечок босих...
Не відпущу я спекотну днину -
В зиму зігріє...
І буду в серці літо-дитину
Ніжно леліять...
Промені літні законсервую -
Грудень хай плаче:
Буде надія, що навіть в сує
Душі юначо...
Не відпущу я враз свого літа -
В осінь без правил ...
Просто пірну у безмежність світлу...
...Це моя правда.
[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599049
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.08.2015
автор: zazemlena