День за днем, ти бачиш як твій час пливе.
Робота, дім, сім'я, що стала нормою,
Друзі, вихідні, спиртне по графіку.
Ілюзія дурить і дає пусту надію.
Надію, що ти такий як всі.
Таким як треба бути.
Стара мати буде пишатися тобою,
Сусіди за приклад згадують.
Пливе життя.
Згадай питання і не знайдеш відповідь
Подивись у даль і спробуй примружити очі
Подумай про те як тебе проводжатимуть.
І чи згадають після смерті онуки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598901
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.08.2015
автор: MaximeliaN