Вони йшли на війну!

Вони  йшли  на  війну,  молодими!  
Із  надією  на  краще  майбутнє  
Заховали,  як  спогади  мрії  
Голос  страху-  давно  вже  відсутній  
Вони  йшли,  захищаючи  неньку  
Від  загарбницьких  рук  і  неволі  
Залишаючи  матір  стареньку  
Опинялись  у  смерті  в  полоні  
Вони  йшли,  здобуваючи  правду  
Сиві  діти-  навчились  стріляти!  
Скуштували  і  горя  і  зради  
Вільний  дух-  нічим  не  зламати!  
Вони  йшли,  та  хотіли  ще  жити  
Спалахнули  і  швидко  згоріли  
Хоч  в  душі  і  у  тілі-  ще  діти  
Але  ніжно  і  щиро  любили  
Вони  йшли,  підіймались  з  колін  
Не  зреклися  і  не  відступили  
І  на  згарищі  диму  й  руїн  
Вмить  усіх  ворогів  розтрощили!  
Вони  йшли,  повертались  не  всі  
Бо  війна-  це  є  доля  страшна  
Розквітають  вже  маки  рясні  
Бо  настала  переможна  весна!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598767
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.08.2015
автор: Miriamina