[b][color="#ff00a6"]Промінь сонця вигравав по листі,
Ту мелодію, що вітер навівав.
Дівчину в червоному намисті
Перелісник враз причарував.
У сум'ятті почуттів незнаних
Тихо дівчина спивала спів-красу,
І пекла-ятрила серце рана,
Вже й не тішилась, що перша із красунь.
Перелісник зачаївся в мріях,
А на зустрічі миттєві був скупий.
Все надіялась, як житечко дозріє,
Із сватами прийде молодий.
Не судилось...Заросли стежини,
Не почула ніжних. тихих слів...
Перелісник десь в боях загинув,
А в душі його лиш чути спів...
[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598637
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2015
автор: zazemlena