Якби ти знав, яку палючу лаву
Твоє бунтарство зроджує в мені.
Життю лишивши тіло як заставу,
Лечу душею на очей вогні.
І завмираю кожен раз нестямно,
Коли жене на тебе люто "Град".
Ти не один є у бою, затям-но!
Вірші мої-невидимий солдат.
До перемоги! Сміло розірви цю
Обридлу всім неволі чорну кліть.
Поглянь на мене, любий мій сміливцю,
Непереможно крізь вікно століть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598595
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 09.08.2015
автор: Уляна Яресько