Все іде своїм швидким потоком.
Час бере свої шалені дні.
Зморшки підмальовує під оком,
Мохом поростають наші пні.
Скільки віку в мене за плечима?
Ця двадцятка - рівна ще нулю.
Ходимо, крім ніг, іще й очима.
Зорюємо іншим ми ріллю.
Рейка долі вигин розігнула,
Світ змінився, гне нас в інший бік.
Поки смерть тобі життя не втнула,
Марно не змикай своїх повік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598443
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.08.2015
автор: Андрій Конопко