І пройде час, життя заколоситься,
Мене дитяча заздрість чарівна.
Забудеться все зло, - душа зі злом проститься
Й чекати буде на очищення вона.
І дошкуляти – аж ніяк не треба
Нікому, а тим більш – собі;
Душа буде радіть сама за себе
Й радісно-легко стане на душі.
Так, і по-другому - аж ніяк,
Може, це розум людський передати:
Все - складно так, все – просто так,
Лиш з Богом можна це впізнати …
Тільки, лиш з Богом, друже, у душі
Можна радіть життю й без заздрощів прожити
Тільки, лиш Бог надасть і сил, і розуму тобі,
Покаже шлях й навчить – як в світі жити!
03.08.2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598441
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Мацик