Треба витримати і вистояти,
В чорну ніч запустити світло.
Ліхтарів понад тисячу в місті ввімкнено,
Понад тисячу вулиць-доріг проїхати.
Червона спека, чи мертвий холод?
Трамвайними коліями обійдете.
В безодні ангелом стань хранителем,
За ґратами ролі ніхто не змінює.
Не чемним будь і не узурпатором,
Владу діли на своїх не більше.
Їй треба сьогодні добряче виспатись,
А на ранок з-під ковдри твоєї вирватись.
Завтра палатиме свічка в темряві,
І сукня палатиме ярими іскрами.
Тікай щосили, лети на крилах,
Куди б ти не йшов ти прийдеш до неї.
Ілюзія світла й самообману,
Її волосся й чарівна талія,
Навіщо канатні дурні перетягування,
Якщо для тебе вона остання?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598439
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2015
автор: Камес